Мікрокомедональні утворення можуть бути естетично та психологічно неприємними, навіть якщо вони менш виразніші за комедони чи вугрі. Та найгірше, якщо їх не профілактикувати та не боротись із ними, ураження можуть прогресувати та перетворитись у комедони, або запальні прищі.

Чому з'являються мікрокомедони та як їх позбутись - з’ясовуємо далі у статті.

 

Що таке мікрокомедон та яка причина його появи?

Наявність небажаних висипів чи утворень на шкірі завжди передбачає і наявність кількох факторів, один із яких - це закупорення фолікулів сально-волосяних протоків, саме це може бути наслідком фолікулярної гіперкератинізації та надлишково вироблення шкірного сала, що призводить до утворення фолікулярної пробки. На жаль, всі осередки акне мають одне джерело - мікрокомедон.

Мікрокомедони, що представляють собою невидимі людському оку мікроскопічні центральні поразки-попередники прищів, індукуються гіперплазією сала, а також зміненим фолікулярним зростанням та диференціацією і перетворюються як на комедони, так і запальні ураження (вугрі, прищі). Таким чином, орієнтація на утворення мікрокомедону має важливе значення для профілактики та терапевтичного контролю прищів.

Мікрокомедон - це початкова стадія формування комедона. Мікрокомедони, як і комедони можуть бути відкриті і закриті. Мікромедони мають білий або жовтуватий колір і зазвичай розташовані на обличчі, найчастіше на підборідді, носі та лобі.

Ще однією поширеною причиною появи мікрокомедонів є бактерія С. acnes, – вид бактерій, які провокують шкірний висип, тобто запалення сальних залоз. Саме С. acnes беруть активну участь у формуванні мікрокомедонів (сальних пробок).

Також причиною мікрокомедонів може бути недостатня гігієна шкіри. Не правильне очищення та контакт речей, що застосовуються в побуті можуть заповнювати фолікули та перешкоджати повноцінному функціонуванні сально-волосяних протоків. Також поява мікрокомедонів може бути спровокована неякісними косметичними засобами.

 

Попередження появи та лікування мікрокомедонів

Важливо вказати, що краще запобігати утворенню мікрокомедонів, ніж вже лікувати їх. Ось кілька порад щодо профілактики та боротьби з мікрокомедонами:

  • Ретельне очищення шкіри: Регулярне очищення шкіри обличчя може допомогти уникнути утворення мікрокомедонів. Використовуйте нежирні очищувачі, які підходять для вашого типу шкіри, і очищайте шкіру два рази на день. Наприклад, засоби з саліциловою кислотою або бензоїл пероксидом, оскільки вони можуть допомогти зменшити зайвий себум та запобігти утворенню мікрокомедонів.

  • Використання ексфоліантів: Ексфоліюючі засоби допомагають видалити ороговілі клітини шкіри, що може запобігти утворенню комедонів. Однак, важливо вибирати ексфоліанти з обережними складовими, щоб уникнути подразнення шкіри. Зверніть увагу на ніжні очищуючі пінки з AHA  та BHA кислотами.

  • Зволоження шкіри: Забезпечте достатню вологість шкіри, використовуючи зволожуючі засоби, які підходять для вашого типу шкіри. 

  • Використання продуктів з ретиноїдами: Продукти з ретиноїдами можуть допомогти в зменшенні утворення комедонів, зменшуючи вироблення шкірного жиру та стимулюючи оновлення клітин шкіри. Ви можете обрати засоби з третиноїном, що ефективно сприяють боротьбі з небажаними висипами. Наприклад, крем Eleneon з мінімальним вмістом компоненту - третиноїн - 0,025%. Проконсультуйтеся з дерматологом для отримання рекомендацій щодо використання таких продуктів. 

  • Уникання засмаги: Ультрафіолетове випромінювання може збільшити вироблення шкірного жиру та сприяти утворенню комедонів. Захищайте шкіру обличчя від сонця, носіть головні убори та застосовуйте сонцезахисний крем.

  • Вибір косметики з обережними складовими: Уникайте використання косметичних засобів, які можуть забивати пори та сприяти утворенню комедонів. Вибирайте нежирні, некомедогенні продукти.

Шляхом поєднання цих рекомендацій можна зменшити ризик утворення мікрокомедонів і покращити стан шкіри. Однак, якщо у вас вже є проблеми з комедонами або іншими вуграми, краще проконсультуватися з дерматологом для отримання індивідуальної консультації та рекомендацій щодо лікування.